Прєкрасноє дальоко

О, гарно, френд нагадав. Я колись мав неабияку колекцію академічної музики на вінілах. Багато Баха, Моцарта, Бетховена, і поодинокі твори Вівальді, Гріга, Гайдна та інших майстрів. Всі вони були різні, неоднозначні, не такі, як їх звикли малювати, і тому цікаві. У когось була попса, хтось постійно плагіатив, хтось самоплагіатив, хтось просто забивав на деякі фрагменти великих творів, все як і у сучасних музикантів.

І у нас для простоти сприйняття найбільш популярні твори мали свої кодові назви. Наприклад «На дорогє моряк загораєт», це, звісно, 40 симфонія Моцарта, «Вот і п**дец!» — 5 симфонія Бетховена, «Джаз кафе» — концерт Баха для 2 ф-но в До мінорі (через адажіо), «Всьо, ура, настала всєм п***да» — «Маленька нічна музика» Моцарта, ну і так далі. І справді, як поясниш людині що ти маєш на увазі — не наспівувати ж.

Так от 7 симфонія Бетховена була у нас «Прєкрасное дальоко». Ви самі здогадаєтесь чому, прослухавши алегрето.

Про музику взагалі я можу розповідати довго, цікаво і смішно, не гірше, мабуть, за Казініка , на відміну від якого я не знаю нот, не вчився сольфеджіо і не вмію грати на жодному інструменті. Але інтуїтивно, з шуткамі-прібауткамі можу розказати за будь-яку епоху :)))

І от що я скажу. ТІ, хто досі вважає совково-російську культуру великою та такою, що вплинула на весь світовий порядок, насправді, ліниві дебілкуваті пєрдуни, що не хочуть нічого змінювати.

Тому що НІКОЛИ і НІЧОГО совок-росія не зробив свого. Тільки крав, спотворював, примітизував і видавав за своє.

І ось цей Бетховен, якого ми вислухали ще 40 років тому, тому підтвердження, товаришу Крилатов. Халтурщик та злодій. Потап свого часу

Нумо, до музики, друзі!