Сьогодні новий трейлер невідомого вам кіно з українськими титрами.
Але спершу я хотів би поділитися думками про те, як маркетологи, далекі від правил споживання аудіовізуальної продукції, створюють схиблену індустрію відосіків, що роблять з інтернет-серферів дебіляток.
Традиційні схеми супер-коротких відео-фрагментів можно розкласти таким чином: 3 кадри+2 фрази. Це 50 секунд.
Але на відеоплатформах є обмеження: 45 секунд. Враховуючи по секунді мінімум на межу, це 43 корисної інформації. 2 кадри+2 фрази. Що ви зможете вкласти в це? Які сенси окрім «мама, я пердю!» — «всрався». Ніякої драматургії, для якої треба 1 кадр саспенс +1 фраза зав’язки +2 кадр екшн + 2 фраза кульмінація + 3 кадр екшн + 3 фраза розв’язка + 4 кадр финал і титр, посилання, QR-код, тобто, інформація, для чого все це і робиться. Останньому кадру, щоб його прочитали, треба 3-4 секунди статики. Влізе в 43 секунди? Ні. Тому майже всі рілзи беззмістовні і не досягають мети. Окрім «собачка пісяє», «котик стрибнув», «хтось випав з вікна», тобто, одноактові речі в реальному часі.
Зробити ефективну рекламу, або анонс, або трейлер для шоу в такому форматі майже неможливо.
Наступний формат: 1 хвилина практично на всіх соц. платформах.
Тут простіше. Можна навіть схематично викласти якусь ідею, чи наколоти сюжет. Чи дати рекламний слоган в три підходи. Типу «Мама, не бачу бабака!» — «А він є!» — пєкшот з адресою де він є.
Але передати складний сюжет практично неможливо. Ви уявляєте розповідь сюжету «Дюни» за хвилину? Я — ні. Тільки три красивих кадри і «бу!» у вигляді Фейд Раути з чорними зубами.
Чому не зробити класичний для сприйняття часовий формат у півтори хвилини, який дозволяє додати ще один акт і подовшити інформаційну складову? Згадайте тизери ще з 90-х і початку нульових: вони всі були півторихвилинними. І цього вистачало не просто для хуків з основного сюжету і естетики, а і для заявок другорядних персонажів або історій.
Я за спеціальний формат соцмереж для творчих відео на півтори хвилини. Треба зробити петиці.ю 
Тепер до кіно. Дуже цікавий і естетичний фільм бельгійського режисера Tom Van Avermaet. Тема любові і смерті, і людей, долі яких вирішує бездушна машина. Все по класиці, але зроблено дуже якісно і чуттєво. Я у своєму мікро-трейлері, намагався показати іншу частину цієї історії, а саме, чому дівчина, що переживає через смерть свого коханого, допомогла ворожому солдатові і прирекла його на вічне переживання історій чужих смертей, і як він їй віддячив.
Як на мене, це більш цікавий сюжет, ніж прямий погляд на події фільму.
Зробив українські титри.
Ось програма про цей фільм, де його презентує сам режисер (англ. мова) від Shorts TV, для яких я і робив цей трейлер .
Сам фільм нідерландською та французською мовами.
Ваш комментарий будет первым