Вчора я неквапно завершив ще один етап моєї великої праці — ігросеріалу по Destiny 2. Це став міні-серіал по 15 сезону, який був ще до війни, здається. Це гарна історія, з неймовірними локаціями, гарною музикою і дуже вправною роботою сценаристів. Саме тут, в цьому сезоні ми знаходимо записи принца Ульдрена (не питайте, довго розповідати) з його притчами про двох соколів — Регу і Агера. Це найкрасивіша ключова історія в усій епопеї і вразила мене ще три роки тому, коли я її вперше почув серед ковідної безнадії і передчуттям неминучої війни.
Але справа не в цьому. Я зробив цю колосальну роботу (загалом близько 70 серій у 12 сезонах, не враховуючи повнометражних фільмів по доповненням) скоріше для себе. Але, при тому, що в цю гру грають мільйони, ця епопея так і не знайшла свого глядача на Ютубі.
І тому є причина. Всі серії записані з гри у російській локалізації. Тому що української нема і не буде, а в англомовному сегменті в мене є такі конкуренти, типу Byff, Aztecross, Esoterickk, Kakis, тощо, з якими просто неможливо сперечатися і англійську вони знають краще за мене, бо вона в них рідна 
Простіше для мене було б писати описи, назви і проводити промо роликів російською. Там би я легко набрав десятки тисяч переглядів, незважаючи на наявність десятка росіських спеціальних блогерів, що роблять на Дестині бізнес.
Але я обрав найгірший варіант: назви, описи, титри зробив українською. А контент не переозвучив українською, бо безкоштовно це дуже жирні для мене витрати часу. Я чесно робив спроби озвучувати українською, але у профільних ком’юніті всім «патріотам-вишиватникам» було на це похєр і ініціатива моя продовження не мала.
Що сталося в результаті? Російська авдиторія для мене втрачена через українську мову в описах і SEO (і це гарно, нах вони мені потрібні?). Українська приходить і воняє що там все свинособачою. Англійська не знає про існування росії та України із всім їх населенням взагалі.
Ось приклад того, в якій ситуації опинився практично весь укрошоу-бізнес і культура взагалі.
Я переживу, бо для мене це хобі і полігон для покращення своїх навичок режисера і монтажника. В кожній серії я роблю щось нове (не завжди гарне :)), але безперервно вчуся, що певною мірою рятує мене від деменції (поки що).
А для людей, у яких від раптового несприйняття мов різними ЦА просто залежить питання виживання, це катастрофічно. І це питання не буде вирішено ніколи. Тому що у різних людей різні мови є рідними. І людина завжди природно легше, зручніше і краще спілкується рідною мовою, незалежно від того, який ця мова має соціально-політичний бекграунд.
Тому є вихід лише один: нейтральна мова. Мучитися, помилятися, бути посміховиськом для носієв, але вперто щось робити нею, щоб тебе жодна з частин розрізненої країни не назвала колаборантом.
Для мене це, можливо, була б польська, яку я трохи знаю. Але тепер вже і вона, курва бобер, погана.
В Destiny за тиждень починається нова сторінка. Гарний привід визначитися, як робити подальші серії.
Або насрати на вкраїнчиків і продовжити вживати російську локалізацію, тепер вже на повну. Все одно ніякої підтримки від шароварних.
Або монтувати генетично рідну для гри англійську і срати на вкраїнчиків, які будуть плакати: «йя не розумійу, що коїться, ненавиджу, пішов нахуй!».
Мабуть, в наступному сезоні треба зробити експеримент з англійською і вийти на суперництво з монстрами — справжніми летсплейщиками і ігровими блогерами. Цікаво навіть.
І, якщо цікаво, можете подивитися, що викликало такі роздуми за посиланням. Рекомендую одразу четверту серію. Там я експериментував з фоновою музикою, вийшло дуже епічно. А кому цікава історія, дивіться спочатку. Звісно, якщо ви любите відеоігри і космічне фентезі.
А я піду пошукаю роботи, бо немає чого їсти, а ще березень не минув. У квітні мабуть піду до військових, може щось запропонують в плані попрацювати за їжу і одяг.
Ваш комментарий будет первым