Класика в футурістичному світі

Сьогодні у нас дуже незвичний формат короткого метру.

Це синематік до нової гри компанії Bungie, що подарувала нам світ Destiny.

Але це повноцінний фільм з сюжетом, композицією і надзадачею.

Банджі завжди вміли грати в кінематографію, їх ролики та кат-сцени в Destiny 2 неодноразово отримували нагороди. В цьому фільмі про нову гру компанії — Marathon, до них доєдналися виробничі потужності Sony.

Результат мене особисто приголомшив, особливо, враховуючи як я люблю Персі Шеллі і його сонет «Озімандія», в якому і є надзадача фільму.

Режисером і автором сценарію виступив Альберто Мієльго

Іспанський режисер і художник, лауреат премії «Оскар» за короткометражний анімаційний фільм «Склоочисник» (ми про нього ще поговоримо, він є в моїй колекції). Також він зняв декілька серій для серіалу «Любов, смерть і роботи», і був шеф-аніматором аніме «TRON».

Продюсер: Серхіо Хіменес

Іспанський продюсер, який часто працює з Мієльго, зокрема над проєктами в стилі нео-нуар і анімацією.

Копродюсер: Bungie

Відома американська компанія-розробник серії Destiny та Halo.

Створено студіями: Pinkman.TV, Agora, Illusorium

Озвучення:

Еріка Ліндбек (Глітч)

Американська акторка озвучення, відома за ролями у відеоіграх («Persona 5», «Barbie»).

Еліас Туфексіс (Войт)

Канадський актор озвучення і кіноактор, знаний за роль Адама Дженсена у серії ігор «Deus Ex».

Ніка Футтерман (Блекбьорд)

Американська акторка озвучення, брала участь у «Star Wars: The Clone Wars».

Доннла Г’юз (ОНІ)

Ірландська акторка, знімається в телесеріалах і працює в озвученні.

Бен Старр (Оповідач)

Британський актор, відомий роллю Клайва в «Final Fantasy XVI».

Вірш Шеллі ви знаєте, сподіваюсь. Якщо ні, вмикайте субтитри з перекладом.

До речі, про Озімандію. Сонет про пам’ятник Рамзесу Другому перекладали багато разів. Але тієї влучності і лаконічності оригінала ніхто не зміг передати.

Я прочитав чотири канонічні переклади вірша українською і вирішив, що всі вони погані. Не точні, багатослівні.

Тому ось вам російський варіант. Класичним вважається Бальмонт, але і він не дуже гарний. Є ще приблизно десять варіантів, але я вам пропоную Валерія Брюсова. Він найближче підійшов до сенсу і форми.

ОЗИМАНДИЯ

Мне путник встретился, кто был в стране забытой.

В пустыне, — он сказал, — две каменных ноги

Стоят без остова; близ них лежит, разбито,

Лицо от статуи, зарытое в пески.

Чело и складка уст, изогнутых надменно,

Гласят, что их творец знал глубь страстей и дум

И передать сумел столетьям в груди тленной

Мысль, двигавшую их, и их питавший ум.

Но пьедестал еще хранит слова: «Склоняйтесь! Мне, Озимандии, названье — царь царей.

Мои дела, цари, узрите — и отчайтесь!»

Нет больше ничего. Вокруг больших камней

Безбрежность, пустота, и тянутся далеко

Бесплодные пески, куда ни глянет око.