Сумні передбачення сучасних ігор

Ось так почнеш передивлятися старовинні книжки з Лору топових ігор, і відкриєш для себе інший світ.

Раптом, думаючи про накрасивішу частину всесвіту культового космічного лутер-шутера Destiny, окрім чергової порції вдячності і захвату від майстерності кращих ігрових сценаристів (мабуть, тільки в GTA кращі), я відкрив глибоко зашифровану тему Голокосту.

Юні гравці її навіть не помітили, бо їм не книжки читати, а бігати-стріляти. Але ж в Destiny грають люди 30+ як мінімум, бо там треба і стріляти розумно, і варіанти перків та властивостей зброї та обладунків вираховувати, а іноді і рівняння у бінарному обчисленні вирішувати.

І як вони не побачили цих аналогій, дивно.

Отже, історія.

Колись у віддаленому закутку космосу жили дивні люди. Вони були нащадками перших земних колоністів, але їх гігантські колонізаційні кораблі потрапили у якусь аномалію, яка змінила їх. Вони стали розумнішими, здоровішими, їм відкрилися інші виміри, знання і можливості. А головне — вони стали практично безсмертними. Тобто, як ельфи.

Вони заселили наближчі до місця катастрофи астероїди та планетоїди і побудували там Місто Мрії. Оскільки було їїх багато, декілька десятків тисяч, робота йшла успішно. Аж поки до них не завітали гості.

Першими були вищі істоти (схожі на Святих матерів Бене Гесеріт). Вони могли здійснювати міжгалактичні мандрівки силою думки і багато інших див. Вони познайомили цих Пробуджених (адже саме так стали себе називати змінені люди) з іншими розмуними расами Галактики. Серед яких були і Ахамкари. Розумні рептилоїди (!), які мали багато корисних здібностей.

Багато ахамкар оселилися серед людей, щедро ділилися з ними знаннями та вміннями. Але серед вмінь було в них одне дуже небезпечне. Вони могли виконувати бажання.

Більш того, вони мали це робити, щоб не померти від «голоду», бо кожне виконане бажання давало їм життєву силу для продовження життя.

Тому ахамкари примушували людей бажати, обманювали їх, маніпулювали. І все заради одного, щоб люди бажали.

Разом з ахамкарами Пробудженні побудували неймовірної краси місто, наповнене магією, небаченими скарбами і бажаннями. Жриці як могли, стримували людей від впливу ахамкар, адже бажання ті виконували не задарма.

Коли людина загадувала бажання, ахамкара його виконувала, але людина втрачала частину чогось важливого: душі, здоров’я, часу тощо.

В результаті через декілька сотень років все населення Міста Мрій було винно ахамкарам. І виходу з цього не було видно, адже, через виконані бажання вічного життя Пробудженні втратили можливість мати дітей. І нових бажаючих не з’являлося.

У людей було все, їм практично не було чого побажати ще. Але і борги були жахливими.

І тут хтось побажав відкрити канал зв’язку з іншими людьми у Всесвіті, адже в легендах передавалася історія про кораблі, на яких прилетіли пращури. Тобто, десь була планета, звідки кораблі злетіли, і, можливо, ще люди.

Ахамкари виконали бажання і незабаром в Місто Мрій прилетіли перші люди з Землі. Земля пережила декілька глобальних катастроф, нападів ворожих іншопланетян. Людей залишилося небагато, а ті, що лишилися, воювали ще і один з одним. Все, як у людей.

Але були серед них і мудрі правителі і великі воїни. Коли люди прибули до Пробуджених, вони одразу помітили драконів бажань. Дракони зраділи, адже з’явилися нові об’єкти для виконання мрій.

Втім, земляни одразу зрозуміли, яку ціну треба заплатити за те, щоб Земля відродилася і розквітла. І вирішили вбити ахамкар, щоб не залазити в борги.

І почалося Велике Полювання. Всіх ахамкар, окрім однієї, було вбито. Їх кістки, що теж мали магічні властивості, пішли на прикраси для броні і зброї (абажури для ламп).

Остання ахамкара у Всесвіті на ім’я Рівен, яку королева Пробуджених сховала глибоко в підземеллях палацу Міста Мрій, була вбита через декілька сотен років і це стало кінцем цієї раси (насправді, ні, але то інша історія).

Люди пишалися тим, що вбили останнього дракона. Але лише найрозумніші розуміли, як померла Рівен. Вже смертельно поранена, вона сама виголосила бажання і прокляла Місто Мрій і Пробуджених. А якщо ахамкара сама загадує бажання, вона вмирає.

Так почався занепад людства і Пробуджених. Місто Мрій перетворилося на Спляче місто (гра слів — Dreaming City), Пробуджені змушені були переживати вічний день бабака, коли історія повторювалася безкінечно), а люди знову почали війни і на Землі лишилося лише Останнє місто, де зібралися залишки людства.

Як вам історія? І як можна було не помітити буквальні аналогії?

Буде час — залізу ще глибше в історію Destiny. Може там і про Трампа щось буде.